Сканування та введення штрихкодів

На складі оператор ідентифікує все однаково: комірки, контейнери, товари й типи упаковки розпізнаються зі штрихкоду. Ця стаття описує, як ввести код і як одне сканування потрапляє в потрібне місце.

Способи ввести код

Як саме захоплюється код, залежить від пристрою:

• Вбудований сканер (ТЗД). Оператор наводить сканер термінала й натискає кнопку зчитування; код потрапляє в поле, яке наразі активне.
• Камера (Клієнт). На телефоні чи планшеті код зчитує камера пристрою. Камера вмикається лише на екранах, де очікується сканування — там, де воно не потрібне, вона лишається вимкненою, щоб не відволікати оператора запитом камери.
• Під'єднаний сканер (Клієнт). Коли до пристрою під'єднано сканер-кільце або сканер-ручку, він передає код одразу в активне поле, не відкриваючи камеру.
• Вручну. Якщо штрихкод пошкоджений, відсутній або не зчитується, оператор вводить чи вставляє код у поле замість сканування.

Одне сканування — у потрібне поле

Сканування розпізнається за контекстом — воно заповнює те поле, яке активне, і тлумачиться за тим, чому належить код:

• код комірки чи контейнера заповнює джерело або ціль, залежно від того, на що чекає екран;
• штрихкод товару ідентифікує SKU — див. Вибір SKU;
• штрихкод упаковки задає тип упаковки.

Кнопка сканера на екрані запускає сканування для активного поля, тож оператор може керувати вибором джерела, цілі, товару й типу упаковки однією кнопкою, не заходячи в кожне поле окремо.

Коли сканування не розпізнається однозначно

Коду не завжди достатньо самого по собі — він може бути невідомий системі, відповідати кільком товарам або бути недійсним для поточної операції. У таких випадках оператор проходить короткий діалог, перш ніж продовжити — див. Розв'язання штрихкоду.