Перейти до основного вмісту

Вибір SKU

Оператор ідентифікує SKU — комбінацію товару, його характеристик (якщо ведуться), партії (якщо ведеться) та типу пакування — через сканування штрихкоду або вручну зі списку. Які поля обов'язкові — залежить від налаштувань товару. Як працює вибір SKU.

Що таке SKU​

SKU — це конкретна одиниця обліку, яку приймає, переміщує й видає склад. Вона складається з чотирьох частин:

  • Товар — головний ідентифікатор позиції (артикул).
  • Характеристики товару — додаткові атрибути, які впливають на облік (наприклад, розмір, колір, сорт). Зазначаються, лише якщо для конкретного товару ведеться їхній облік.
  • Партія — серія/лот товару з конкретною датою виробництва й терміном придатності. Чи питається партія взагалі — і в яких операціях (приймання, відвантаження чи обидві) — визначає політика партійного обліку товару: для одних товарів партія обов'язкова всюди, для інших — лише довідкова інформація.
  • Тип пакування — у чому товар обліковується або переміщується (штука, упаковка, ящик, палета). Один товар може мати кілька типів упаковки з фіксованим співвідношенням.

Якщо для товару не ведеться облік характеристик або партій, відповідні поля не вимагаються — система знає це з налаштувань товару і не питає оператора.

Спосіб 1 — сканування штрихкоду​

Це основний шлях у щоденній роботі. Один скан, як правило, однозначно ідентифікує SKU:

  • Штрихкод товару зазвичай прив'язаний до конкретного типу упаковки — наприклад, штрихкод на упаковці означає «упаковка», а на палеті — «палета». Код без прив'язки до типу упаковки попросить обрати його явно (див. Колізії).
  • Якщо для товару ведеться облік характеристик, штрихкод містить інформацію про значення характеристики (або вибір додатково підтверджується системою з контексту операції — наприклад, з очікуваних позицій у документі приймання).
  • Партія може бути закодована у штрихкоді (особливо для товарів з обмеженим терміном придатності) або підказана системою з контексту.

Якщо сканування не покриває всі необхідні поля, система запитає в оператора відсутнє — наприклад, відкриє вибір партії, якщо штрихкод не несе її, а партійний облік увімкнено.

Спосіб 2 — вибір зі списку​

Коли штрихкод недоступний (зім'ятий, відсутній, не зчитується) або коли потрібно явно обрати конкретну варіацію, оператор робить вибір вручну:

  • Відкриває пошук товарів і фільтрує за артикулом, назвою або відскенованим частково кодом.
  • За потреби — обирає характеристики й партію з підказаних значень. Система показує варіації, наявні в залишках і релевантні поточній операції.
  • Підтверджує тип упаковки — за замовчуванням пропонується найбільш імовірний (наприклад, той, що зазвичай використовується для цієї операції), але оператор може змінити.

Ручний вибір — це запасний, а не основний шлях. Якщо ним користуються часто, варто перевірити стан штрихкодів і налаштувань товарів.

Колізії та неоднозначності​

  • Один штрихкод — кілька SKU. Якщо штрихкод покриває кілька товарів або типів упаковки, система покаже список варіантів і попросить обрати потрібний.
  • Декілька партій у наявності. Якщо штрихкод не несе партії, а партійний облік увімкнено, система запропонує доступні партії — для товарів з контролем термінів придатності відсортовані за пріоритетом (FEFO — за найближчим терміном придатності).
  • Тип пакування не вказаний. Якщо штрихкод зчитався, але прив'язки до типу упаковки немає, оператор має обрати тип явно. Без цього факт не зберігається.
  • Невідомий товар. Якщо штрихкод не існує у каталозі, система повідомляє про це і не дозволяє продовжити: оператор має зв'язатися з керівником зміни або відділом, що відповідає за каталог.